Вже вечір засвічує зорі і гори стоять в тишині.
Пливу по життєвому морю, і сумно на серці мені.
Що час пролітає так скоро. Роки за роками летять.
Недавно ходили ми в школу. А вже на висках тридцять п'ять.
Кружляє зима в заметілі. Сніжинки, як мрії летять,
Тривоги, розлуки похмілля. А вже на висках п'ятдесят.
Вже діти дорослі є внуки. Постаршало місто, село,
Не можемо тільки збагнути, коли це так швидко пройшло.
Лиш радість на серце лягає, що віра в Ісуса в нас є.
І світло в душі моїй сяє. Ісус це майбутнє моє.
***
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мы не женщины и не мужчины... - Dmitriy NDOA Порой мы забываем кто мы такие, если дети Божьи, то должны полностью посвятить себя на служение Богу. Каждый может нести труд, маленький или большой!
Господь даровал нам прощение, и дал возможность потрудиться в Его винограднике, во славу Его и для плодов, которые имеют вечную ценность!
Разговор ... - Николай Зимин Я тебе все рассказала ,
Чтобы зря ты не мечтала
О неписаных красавцах ,
А внутри , в душе , – мерзавцах ...
